Вибух наднової у сузір’ї Скорпіона-Центавра, що стався між 2 і 3 мільйонами років тому, міг спричинити сплеск космічного випромінювання, яке вплинуло на еволюцію живих організмів на Землі.

Дослідження, проведене командою астрофізиків під керівництвом Кейтлін Ноджірі, показало збіг у часі між цим вибухом і зростанням вірусного різноманіття в озері Танганьїка. Вчені припускають, що радіація, яка виникла після наднової, могла викликати мутації, впливаючи на розвиток мікроорганізмів.
“Це дійсно круто – знаходити способи, як ці далекі події можуть впливати на нашу планету”, – зазначає Ноджірі.
Астрономи вважають, що Сонячна система перебуває у так званій Локальній бульбашці – зоні, очищеній від зірок вибухами наднових мільйони років тому. Проходження Землі через такі області, збагачені ізотопом заліза-60, корелює з періодами підвищеного космічного випромінювання. Дослідження морських відкладень підтвердило два сплески заліза-60, один з яких датується 1,5–3,2 мільйона років тому.
Комп’ютерне моделювання показало, що Земля зазнавала інтенсивного радіаційного впливу протягом 100 000 років після вибуху наднової. Для події в Скорпіоні-Центаврі рівень опромінення міг сягати 30 мілігрей на рік, а у випадку вибуху в Тукані-Городії – до 100 мілігрей, що значно перевищує порогові значення для пошкодження ДНК.

Паралельно зі збільшенням радіаційного фону в озері Танганьїка зафіксовано різке зростання вірусного різноманіття. Це може бути випадковим збігом, але вчені не виключають зв’язку.
“Ми не можемо сказати, що вони пов’язані, але часові рамки збігаються”, – наголошує Ноджірі.
Нове дослідження підтверджує, що космічні події можуть мати значний вплив на земну біосферу. Це змушує переглянути традиційні уявлення про еволюційні механізми, адже вплив радіації від наднових може відігравати важливу роль у біологічних процесах на Землі. “Ми всі – зоряний пил”, – як казав Карл Саган, і, можливо, зоряні катаклізми вплинули на еволюцію більше, ніж ми вважали раніше.