Ймовірність зіткнення астероїда 2024 YR4 із Землею у 2032 році знизилася до 0,001%, що знімає загрозу катастрофічного удару.

Ще тиждень тому рівень небезпеки за Туринською шкалою досягав 3 із 10 можливих, а ймовірність зіткнення становила рекордні 3,1% за даними NASA та 2,8% за інформацією Європейського космічного агентства (ЄКА). Нові спостереження телескопів по всьому світу скоригували траєкторію астероїда, практично виключивши можливість його падіння. Відтак, рівень загрози знижено до нуля, і наразі передбачається, що астероїд лише пролетить повз Землю 22 грудня 2032 року.
Астероїд 2024 YR4 було виявлено у грудні, а його розміри оцінюються від 40 до 90 метрів. Об’єкти такого масштабу здатні зруйнувати ціле місто у разі падіння. Подібні небесні тіла становлять значний інтерес для астрономів, тому космічний телескоп Джеймса Вебба продовжить спостереження за ним у найближчі місяці.
Попри початкову загрозу, сучасні технології дають можливість змінювати траєкторії небезпечних об’єктів. Так, місія NASA DART у 2022 році успішно відхилила курс астероїда, штучно врізавшись у нього космічним апаратом. Це довело ефективність методів планетарної оборони.
«Спостереження за астероїдом і подальше виключення можливості його зіткнення стало дуже захоплюючою і навчальною вправою», — зазначив керівник офісу планетарної оборони ЄКА Річард Мойссл. Він підкреслив, що хоча система раннього виявлення вже довела свою ефективність, її можна ще більше вдосконалити.
У найближчі роки вчені отримають нові можливості для спостережень завдяки запуску телескопів Vera Rubin та Flyeye, які здатні швидше і точніше виявляти потенційно небезпечні астероїди. Крім того, ЄКА готує до запуску місію NEOMIR, яка посилить систему раннього попередження про астероїдні загрози.
Подібна ситуація траплялася у 2004 році, коли астероїд Апофіс мав 2,7% ймовірності зіткнення із Землею у 2029 році. Додаткові спостереження тоді також дозволили виключити загрозу, що вкотре підтверджує ефективність сучасних методів моніторингу космічних загроз.