Нове дослідження проливає світло на процес одомашнення вовків, підтверджуючи теорію про те, що ці тварини, можливо, самі вирішили стати домашніми, зацікавившись у постійному доступі до їжі. Ця гіпотеза не є зовсім новою, але дослідження надає статистичне підтвердження того, що природний відбір міг сприяти цьому процесу самоодомашнення вовків, пише, T4.
Згідно з археологічними та генетичними даними, собаки походять від сірих вовків і пройшли два етапи одомашнення. Перший етап відбувся приблизно 30-15 тисяч років тому, коли дикі вовки стали першими собаками, а другий етап, починаючи з 15 тисяч років тому і до наших днів, характеризується появою різних порід собак. Ці два етапи, ймовірно, були зумовлені різними еволюційними факторами.
Другий етап одомашнення, ймовірно, був викликаний штучним відбором, коли люди вибирали більш слухняних вовків для полювання та компанії, а також сприяли розмноженню найменш агресивних особин, що призвело до появи сучасних порід собак.
Проте, перший етап одомашнення залишається менш зрозумілим. Одна з гіпотез полягає в тому, що вовки пройшли процес “самоодомашнення”. Після того, як первісні тварини почали приходити до людських поселень у пошуках їжі, вони поступово звикли до життя поруч із людьми. Ці більш толерантні вовки віддавали перевагу стабільному харчуванню, яке вони отримували від людей, замість того, щоб шукати їжу в дикій природі. Їхні нащадки, ймовірно, і стали першими домашніми собаками.
Цей процес самоодомашнення також спостерігається у кішок. Дослідження показують, що предки домашніх кішок проводили багато часу біля фермерських поселень близько 10 тисяч років тому, перш ніж встановити взаємовигідні стосунки з людьми, полюючи на гризунів в обмін на їжу.
Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B, надає нові аргументи на користь теорії самоодомашнення собак. Воно підкреслює, що статистично можливо, що вовки самі обрали шлях до одомашнення, зацікавившись у постійному доступі до їжі, який пропонували людські поселення.
