У новій хвилі технологічної трансформації уряди на всіх рівнях активізують свої зусилля з регулювання та використання технологічних досягнень. Ця динаміка викликає критичну реконструкцію того, як підприємства підходять до дотримання законодавства, причому керівники податкових і фінансових служб очікують 79% різке збільшення обсягу та складності аудиту протягом наступних двох років.
Цифровий ландшафт докорінно змінив бізнес-операції, створивши складну екосистему, де традиційні податкові стратегії повинні швидко розвиватися, щоб відповідати новим викликам. Обсяги транзакцій різко зросли і не мають ознак сповільнення. Комерція B2C зараз відбувається всюди – у звичайних (фізичних) магазинах, в Інтернеті через веб-сайти електронної комерції, ринки, у соціальних мережах тощо. Комерція B2B переробляється за допомогою електронних рахунків-фактур, які вимагають постійного контролю транзакцій (CTC) і канали даних у режимі реального часу урядам (B2G). Традиційні підходи до періодичної звітності та аудиту стають дедалі некерованими, що вимагає передових технологічних рішень. Ці рішення мають стосуватися визначення й розрахунку податків, управління звільненнями від сплати податків, збору податків, переказу коштів у різних юрисдикціях і звітності, фінансової звітності та звірки в режимі реального часу, звітності про відповідність і постійного контролю транзакцій.
Зростаюче використання технологій і аналізу даних
Цифровий досвід революціонізував усе, починаючи від покупок і закінчуючи соціальною комерцією, змусивши компанії зірвати та переосмислити свої традиційні податкові стратегії, розроблені в набагато менш складному світі. Сучасна екосистема транзакцій є складною — те, що здається простою онлайн-покупкою, підтримується складними бізнес-операціями, що включають багаторівневу фінансову звітність, технологічну інфраструктуру та нюанси податкового законодавства.
Компанії все більше використовують передові технології, щоб подолати цю складність. Аналітика даних стала критично важливим інструментом, що дозволяє компаніям перетворювати реактивні підходи до відповідності на проактивне стратегічне управління. Збираючи та аналізуючи величезні обсяги фінансових даних, організації тепер можуть передбачати вплив регуляторних змін, визначати потенційні ризики відповідності та розробляти більш гнучкі механізми реагування.
Довіра та прозорість у технологіях
Зі збільшенням технологічних можливостей зростає й необхідність відповідальних і надійних систем. Інтеграція передових технологій, таких як Роботизована автоматизація процесів (RPA) та штучний інтелект (Машинне навчання і Генеративний ШІ) має бути збалансовано надійним підходом, орієнтованим на людину. «Людина в петлі” нагляд залишається вирішальним для забезпечення безпеки, конфіденційності та прозорості обміну даними між компаніями та споживачами.
Звіти системного й організаційного контролю (SOC) стали критично важливим механізмом для побудови організаційної довіри. Ці стандарти відповідності допомагають компаніям керувати тим, як вони звітують про фінансові дані та дані безпеки, забезпечуючи прозорість і встановлюючи довіру зацікавлених сторін. Додаючи звіти SOC разом із журналами аудиту та приймаючи комплексні угоди про обмін даними, як-от Загальний стандарт звітності ОЕСР (CRS) і Закон США про дотримання вимог щодо оподаткування іноземних рахунків (FATCA), організації можуть створити основоположні механізми довіри, які захищатимуть інтереси компаній і споживачів.
Обмін даними між компаніями та урядом
Ландшафт обміну даними зазнає глибоких змін. Перехід до електронного виставлення рахунків і безперервного контролю транзакцій (CTC) є суттєвою зміною в підході компаній до дотримання нормативних вимог. Компанії зараз ретельно дотримуються тонкого балансу між відповідністю вимогам і захистом конфіденційної інформації.
У міжнародному масштабі підходи до електронного виставлення рахунків значно відрізняються. Європейський Союз зайняв проактивну позицію, коли багато країн інтегрували мережу Peppol (пан-європейські державні закупівлі онлайн), щоб спростити транскордонну торгівлю та цифрову звітність. На противагу цьому Сполучені Штати мають більш орієнтований на ринок підхід, де рішення електронного виставлення рахунків все ще тестуються підприємствами та державними установами.
Уряди в усьому світі дедалі більше очікують — і вимагають — автоматизації процесів відповідності. Повноваження щодо електронного виставлення рахунків тепер вимагають складних специфікацій: спеціального форматування, детальних полів даних і складних протоколів обробки помилок. Більше половини керівників податкових і фінансових відділів очікують більш інтенсивних перевірок, зумовлених зростаючими вимогами до прозорості та повного розкриття інформації. Ці мандати є стратегічними ініціативами для мінімізації помилок, прискорення процесів і створення надійніших фінансових екосистем. Для підприємств це вимагає інвестування в передову технологічну інфраструктуру, яка може адаптуватися до швидко мінливих нормативних умов.
Розширення ролі ШІ в оподаткуванні та дотриманні законодавства
Генеративний штучний інтелект (GenAI) швидко змінює ситуацію в управлінні податками та дотриманням законодавства, оскільки уряди роблять значні інвестиції в технології штучного інтелекту, щоб покращити можливості виявлення, узгодити фінансові невідповідності та боротися з новими формами фінансового шахрайства.
Потенціал ШІ виходить далеко за рамки простої обробки даних. Алгоритми машинного навчання тепер можуть аналізувати складні набори фінансових даних, виявляючи тонкі закономірності та потенційні порушення, які аудиторам було б практично неможливо виявити вручну. Наприклад, у звітності з податку на додану вартість (ПДВ) AI може миттєво порівняти декларації про доходи з фактичними фінансовими потоками, висвітлюючи потенційні розбіжності, які можуть вказувати на шахрайство. Уряди особливо зацікавлені в потенціалі штучного інтелекту для оптимізації транскордонної звітності з ПДВ. Використовуючи машинне навчання та передову аналітику даних, податкові органи можуть створити більш складні механізми відстеження, зменшуючи можливості для ухилення від сплати податків і покращуючи загальну фінансову прозорість.
Однак інтеграція ШІ полягає не в заміні людського досвіду, а в його розширенні. Найефективніші податкові стратегії на основі штучного інтелекту зберігають критично важливий підхід «людина в циклі». Хоча штучний інтелект може обробляти й аналізувати величезні обсяги даних із безпрецедентною швидкістю й точністю, людський нагляд забезпечує етичне впровадження, розуміння контексту та нюансоване прийняття рішень.
Зрештою, перетин податків і технологій являє собою складний, динамічний ландшафт як проблем, так і можливостей. Підприємства, які успішно орієнтуються в цій місцевості, будуть ті, які активно впроваджують складні технології, зберігаючи при цьому відданість прозорості, етичним практикам і людському розумінню.
Застосовуючи передові технологічні рішення, розробляючи надійні стратегії дотримання законодавства та дотримуючись збалансованого підходу до інновацій, організації можуть перетворити дотримання податкового законодавства з регуляторного тягаря на стратегічну перевагу. Майбутнє управління податками полягає не в протистоянні технологічним змінам, а в розумній інтеграції цих потужних інструментів для стимулювання сталого зростання в глобальній економіці, яка дедалі більше керується даними.
