AI Center of Excellence — надія або розпач. Що думають про новий український центр інтеграції ШІ-рішень AI-експерти

Про доречність

Щодо доречності AI Center of Excellence думки розділились, проте два з трьох експертів вважають проєкт максимально доречним і насамперед тому, що він підкреслює конкурентоспроможність України.

«Інтеграція ШІ в державні процеси, бізнес, освіту та оборону відкриває нові можливості для модернізації систем управління, оптимізації операцій та підвищення продуктивності», — заявляє Михайло Пацан, інвестор, підприємець, експерт з питань бізнес-аналізу із застосуванням AI, Web3 розробник, засновник «Learn to Earn Global». Це, за його словами, дозволяє українським компаніям не тільки встигати за світовими трендами, але й активно їх формувати, що в довгостроковій перспективі може забезпечити країні конкурентну перевагу, навіть за умов обмеженого бюджету.

Олексій Мінаков, експерт із піару, комунікацій і застосування технологій AI, підкреслив, що проєкт однозначно на часі, бо ШІ — технологічний тренд № 1 у світі, технологія загального призначення, як Інтернет чи електрика.

«Це впливає на всі галузі та сфери. Україна як держава не може дозволити собі ігнорувати технологічний прогрес, особливо коли такий контекст, що багато країн світу роблять стратегічну ставку на ШІ. Ми гарантовано втратимо конкурентоспроможність як країна, якщо не будемо рухатися в напрямку штучного інтелекту», — додає Мінаков. 

Про реальність

Олексій Мінаков нагадав, що будь-які інновації та прориви завжди вважаються маргінальними, нереальними, фантастичними до того моменту, поки вони не реалізовані. «Наприклад, хто б міг подумати ще 5-6 років тому, що Україна стане лідером із цифрових трансформацій у Європі? Або, що ми станемо світовим лідером у використанні цифрових рішень на полі бою? Але це сталося. Тому стати світовим лідером у розробці та впровадженні ШІ — це черговий виклик, який може здаватися комусь сьогодні абсурдним, але це не означає, що це нереалістично», — вважає експерт. Проте підкреслює, що для цього треба докладати зусиль і особливо надзусиль.  

З огляду на високий рівень IT-талантів в Україні, зростаючу інноваційну екосистему та вже наявний досвід у галузі цифрової трансформації, створення та подальше розширення такого центру є абсолютно реальним завданням заявляє Михайло Пацан. Звісно, на його думку, це вимагатиме значних зусиль в процесі залучення кваліфікованих кадрів, організації командної роботи та забезпечення належного фінансування.

Про взаємозвʼязок виконання заявлених планів центру та кваліфікованої команди додай є Олексій Мінков. «Плани на рік цілком реалістичні, якщо центру вдасться сформувати ефективну команду (бо зараз там лише дві людини-керівника) та залучити необхідні фінансові ресурси», — підкреслює експерт.

Але Михайло Пацан додає, що сучасні світові реалії можуть навіть допомогти здійснитись амбітним планам міністерства. «Завдяки гнучкості ринку та здатності українських компаній адаптуватися до нових технологічних трендів, впровадження AI-рішень можна здійснювати досить швидко, що дозволить ефективно масштабувати проєкт до амбітних розмірів, озвучених у планах», — зазначає підприємець.

Заглиблюючись у деталі

Занурюючись у плани та цілі, які на презентації центру озвучив Михайло Федоров разом зі своїм заступником Олександром Борняковим та керівниками AI Center of Excellence CEO Данилом Цьвоком та CTO Дмитром Овчаренко, є певні сумніви щодо їхньої реалізації. Але загалом дещо виглядає досить оптимістично. Ось тези, які бентежать експертів та аргументи, які вони наводять. 

Олексій Мінаков підкреслив, що більшість ключових завдань центру на рік, виглядають цілком реалістичними. Наприклад:

• Створити механізм розробки пілотних ШІ-рішень.
• Запустити мінімум три ШІ-продукти.
• Інтегрувати ШІ в «Дію» та «Мрію».

Щодо ШІ-агентів у «Дії» та «Мрії», то  їх інтегрувати цілком можливо, бо, як пояснив Олексій Мінаков, мова йде про додаткові ШІ-фічі у вже існуючих цифрових продуктах. «Розробити власну мовну модель для державних сервісів — ось це вже складніше, хіба що мова йде про файнтюнинг готових моделей», — додав він.

Якщо ж дивитися на стратегічні цілі, то там ситуація вже більш делікатна, вважає Олексій Мінаков. Ось його аргументи з твердженнями інших експертів: 

«Досягти зростання ШІ-стартапів в Україні на 50% щорічно»

• «Тут багато залежатиме від фінансової підтримки таких стартапів, від трансформації освіти та формування стартап-культури загалом. І, до речі, важливо фокусуватися на тільки на зростанні кількості ШІ-стартапів, але й на тому, щоб сприяти існуючим стартапам чи компаніям ставати мультипродуктовими, запускати нові ШІ-продукти», — зазначає Олексій Мінаков.
• «„Інноваційні стартапи», вписані у «Стратегію розвитку інновацій» — це взагалі ідеальна схема для утилізації бюджетних коштів. У нас в Україні створена унікальна практика, коли державні установи вкладають у стартапи кошти платників податків. У цивілізованому Світі у стартапи вкладають гроші приватні венчурні фонди. Тому що стартапи — це високо-ризикова діяльність, під час якої більше 99% витрат ніколи не повертаються», — вважає Костянтин Корсун.

«Розвивати статус держави, де працює найбільша кількість ШІ-спеціалістів у Європі»

• «Це залежатиме від трансформації освіти, зокрема, від формування хоча б якоїсь адекватної технологічної бази вишів, закупівель і наявності GPU-серверів, доступу до обчислювальних ресурсів, а також освітніх ініціатив від ШІ-компаній. Окремий важливий фактор — математична освіта, з цим у нас не дуже добре, особливо якщо глянути на результати PISA. Тому амбітна ціль, але надзвичайно багато роботи в цьому напрямі», — Олексій Мінаков.

«Закласти технологічний фундамент ШІ-суверенітету країни з власною LLM-моделлю. Зокрема, вже розроблено національну мовну модель (LLM) для державних сервісів»

• «Ідея цілком логічна та правильна, бо кожна розвинута країна в перспективі матиме власну версію мовної моделі, щоб не бути заручницею ШІ-моделей інших держав, які через ці моделі популяризують і поширюють певні цінності та світогляд, певні упередження. Тобто ШІ-суверенітет є частиною цифрового суверенітету. Але тут питання деталей — є сумніви, що на даному історичному етапі та рівні витрат на створення ШІ-моделей, ми здатні „з нуля“ це зробити. Все ж таки легше та реалістичніше зробити файнтюнинг готових моделей і, наскільки я розумію, саме це буде відбуватися, бо вже публічно анонсували плани використання рішень від Meta, зокрема open source моделі LIama», — Олексій Мінаков.
• Експерт із кібербезпеки й екскерівник центру реагування на кіберзагрози Cert UA Костянтин Корсун назвав розробку національної мовної моделі утопічною, бо, як він зазначив, це потребує величезних коштів (яких нема), а також тому, що вкладатись в подібні ініціативи можна лише тоді, коли продукти орієнтовані у світовому масштабі і є надія, що вони окупляться.  

«Запровадити ШІ-рішення у сферах держуправління, освіти, військових технологій, охорони здоров’я»

• «Абсолютно реалістично та потрібно, нема чого коментувати», — Олексій Мінаков.

«Створити найкраще у світі правове середовище для розвитку ШІ»

• «Тут найголовніше для нас як країни, що євроінтегрується, не перегнути палицю з адаптацією європейської регуляції ШІ, тому що США та Китай як наддержави у сфері ШІ якраз не мають жорстких обмежень і є свобода для ШІ-компаній», — Олексій Мінаков.

«Розробити національну ШІ-стратегію та програму інвестування в розробку ШІ-рішень»

• «Цілком логічно, що нам треба мати бачення і план розвитку в цій сфері, з урахуванням наших особливостей, наприклад, у нас є потенціал і всі шанси проявити лідерство в певних доменах типу defence tech, агро-сфери, EdTech. Вже десятки країн світу мають власні ШІ-стратегії. Я б сказав більше, що нам треба не тільки національна ШІ-стратегія, але й ШІ-стратегії на рівні міст і навіть громад», — Олексій Мінаков.

Про трудомісткість

У ресурсомісткості процесу інтеграції штучного інтелекту як з точки зору людських ресурсів, так і з фінансової сторони, сумнівів не має. 

Михайло Пацан наголошує на необхідності ретельного планування, значних інвестицій у розвиток інфраструктури, навчання персоналу та дослідницьку діяльність. «Проте завдяки можливості оптимізувати бізнес-процеси та зменшити витрати за рахунок автоматизації, це є вигідною інвестицією, яка може принести суттєві довгострокові економічні та конкурентні переваги для країни», — додав він.

Порівнюючи витрати інших країн, Олексій Мінаков згадує, що, наприклад:

• Євросоюз виділить $56 мільйонів на створення власної open source моделі — проєкт OpenEuroLLM.
• Індія зараз інвестує $57 млн у три нові центри ШІ для стимулювання інновацій та досліджень у цій галузі. 
• Якщо говоримо про масштабні ШІ-проєкти, то США анонсували нещодавно інвестиції $400 млрд в ШІ-інфраструктуру протягом 4 років.
• Банк Китаю планує протягом 5 років виділити понад $137,5 млрд для фінансування компаній, що займаються ШІ — на зміцнення технологічної бази, включаючи будівництво обчислювальних центрів і супутньої інфраструктури.
• Саудівська Аравія запустила перший глобальний центр передового досвіду в генеративному ШІ — це частина їх ініціативи «Проєкт Трансцендентність» із бюджетом у $100 млрд, що передбачає створення дата-центрів, підтримку стартапів та розвиток лідерства в сфері ШІ. 
• Британія нещодавно опублікувала 50 рекомендацій для ШІ-прориву. Наприклад, уряд протягом 6 місяців дасть довгостроковий план щодо потреб Великобританії в інфраструктурі ШІ, підкріплений 10-річними інвестиційними зобов’язаннями, впродовж 6 місяців має розпочатися розширення AI Research Resource у 20 разів до 2030 року, будуть створені зони зростання ШІ («AI Growth Zones») для швидкої побудови дата-центрів.  

Але це не означає, що ми маємо діяти симетрично, бо у нас немає таких ресурсів і можливостей. У нас має бути фокус на певних доменах.  

Замість висновку

Підсумувати можна словами Михайла Пацана, який, посилаючись на власний досвід, каже, що подібний проєкт не тільки доречний, але й життєздатний, а правильно організована стратегія з його запуску та масштабування здатна забезпечити Україні лідерство в галузі штучного інтелекту, навіть при відносно низьких бюджетних витратах.