Астрономи, використовуючи гравітаційне мікролінзування, виявили систему з білого карлика, коричневого карлика і кандидата в екзопланету земної групи, що може свідчити про можливість виживання Землі після фази червоного гіганта.
Події гравітаційного мікролінзування відіграють ключову роль у виявленні небесних об’єктів, включно з екзопланетами, коричневими карликами та компактними залишками зірок. Вони виникають, коли масивний об’єкт викривляє світло фонової зірки, тимчасово підвищуючи її видиму яскравість. Остання така подія, KMT-2020-BLG-0414, зареєстрована в липні 2020 року, привернула увагу наукової спільноти своїм потенційним виявленням екзопланети земного типу на орбіті білого карлика.
Згідно з моделлю, система складається з білого карлика масою 0,45 маси Сонця та скелястої екзопланети з масою близько 1,7–1,9 маси Землі, яка обертається на відстані приблизно 2,1 астрономічної одиниці. Крім того, в системі може бути присутній коричневий карлик, орбіта якого залишається під питанням, але ймовірніше, він перебуває на широкій орбіті.
Найцікавішим є те, що така система надає важливі підказки щодо долі нашої Сонячної системи. Якщо планета земної групи змогла вижити після перетворення батьківської зірки на червоного гіганта та її подальшого колапсу в білого карлика, це дає підстави вважати, що Земля також може пережити аналогічні зміни з Сонцем. Хоча Венера, ймовірно, буде поглинута Сонцем, Марс може вижити. Доля Землі залишається невизначеною, але вона може уникнути поглинання, збільшивши свою орбіту.
Це відкриття підкріплює гіпотезу про можливість існування планет земного типу в системах білих карликів, хоча такі планети виявляються рідко. Залишається відкритим питання, чи можна подібні екзопланети вважати поширеним явищем у Всесвіті.
