Full-stack .NET Developer, випускник КМУ ім. Тараса Шевченка Юрій Скрипник вважає, що штучний інтелект завадив йому отримати диплом з відзнакою, а натомість допоміг набрати хороші бали тим, хто вчився погано до появи ChatGPT.
«На середині мого четвертого курсу ChatGpt став доступний в Україні. Навчання в університеті формально можна поділити на „до“ і „після“ цієї події. Починаючи з кінця першого курсу все було дистанційним, то через ковід, то через війну», — розповів минулорічний випускник.
За словами Юрія, на всіх предметах, де треба відповідати на відкриті питання на екзаменах, сформувалися чіткі правила:
- хто підготував всі питання, виписавши їх собі кудись, стабільно отримував 4;
- хто нічого не робив — за час написання встигав нагуглити 1–1,5 питання, і свою трійку теж отримував;
- хто підготував всі питання, розбираючи кожне до деталей, закриваючи усі дірки й не дописані розгалуження — стабільно виходив на 5.
Хлопець розповідає, що до зими 2023 року перебував у третьому «блоці» разом з 2–3 іншими студентами. А після запуску ChatGpt в Україні все кардинально змінилося.
«Тепер всі писали кожне питання, а за бажанням могли його розписати на декілька сторінок. Тепер треба було грати в рулетку „вгадай, що хоче викладач“: або писати коротко і по-суті, або лиш би побільше. У результаті, деякі студенти, які бували аж на комісії на виліт, спокійно писали на 80–95 балів за 10 хв і йшли працювати», — розповідає Скрипник.
Хлопець зізнається, що протягом останнього семестру на декількох екзаменах уже навіть у 20-ту кращих не потрапляв, а останній загальний іспит, який відділяв Юрія від диплому з відзнакою, якраз був у вигляді відкритих питань, на якому він ледве отримав четвірку. «Закрив всі мої шанси. А я був єдиний на курсі, в якого були ці шанси. Тоді старався триматись, ніби „байдуже“. Зараз, через рік — обідно п****», — розповідає колишній студент. — «Обертаючись назад, і намагаючись без емоцій оцінити ситуацію, все що поки приходить на думку, — треба було перед екзаменом досліджувати, які викладачі будуть перевіряти роботи, вишукувати, випитувати про них інформацію, складати „портрет“. І робити висновки про те, хто, що, скільки і яке хоче бачити, щоб не опиратись на випадковість. Але це щось ну занадто».
Юрій також додав, що в магістратуру після закінчення бакалаврату не вступав. «Десь на курсі третьому я зі своїм вмінням самонавчання зрозумів, що університет мені вже дає не так багато. Та й далі мало бути очне навчання, а ще ця ситуація з дипломом призвели до того, що на магу я не пішов, і не шкодую», — пояснив своє рішення хлопець.
У коментарях до допису Юрія айтівці відмічають, що хлопцеві бракувало вміння адаптуватися до реалій.
«Тобто універ свою роль виконав, підготував до життя, що в житті не все йде за планом. А ще показав те, що треба адаптуватися під поточний час, якщо чатгпт так забустив всіх, то треба, значить, у цьому випадку його використати», — написав у коментарях розробник Вадим Онишко.
Анна К, Data analyst, зауважила наступне: «У вас є стратегія аналізувати інформацію. Питання до рівня освіти в Україні, та ваших вимог до цієї освіти. Що ви чекали від червоного диплома, якщо вистачило чату gpt для його отримання?».
