Космічний телескоп створив детальну картину турбулентних “млинців” газу і пилу, що оточують молоді зірки.
“Джеймс Вебб” створив деталізовану картину процесів, що відбуваються в протопланетних дисках: “млинцях” з газу і пилу, що оточують молоді зірки. Міжнародна команда астрономів використовувала космічний телескоп для вивчення “дискових вітрів” – потоків газу, що видуваються з протопланетних дисків, які оточують новонароджені зірки.
Дослідники спостерігали чотири протопланетні системи, видимі із Землі з ребра. Це дало змогу детально вивчити структуру газових потоків, що формують диски. Вчені виявили складну тривимірну структуру центрального струменя, вкладену в конусоподібну оболонку вітрів, що нагадує шари цибулини. Важливим відкриттям стало виявлення вираженого центрального отвору всередині цих конусів у всіх чотирьох спостережуваних дисках.
Ці спостереження підтверджують механізм, що дає змогу молодим зіркам рости за рахунок речовини диска. Давно припускали, що дискові вітри, керовані магнітними полями, відіграють ключову роль у цьому процесі, “забираючи” частину кутового моменту газу, що обертається, і даючи змогу речовині, що залишилася, падати на зірку.
Молоді зірки ростуть, втягуючи газ із протопланетного диска, але для цього газ повинен спочатку втратити частину своєї інерції. В іншому разі він буде постійно обертатися навколо зірки і ніколи не впаде на неї. Астрофізики називають цей процес “втратою кутового моменту”, але як саме це відбувається, залишалося незрозумілим.
Наші спостереження переконливо свідчать, що ми отримали перші детальні зображення вітрів, які можуть усунути кутовий момент і вирішити давню проблему формування зірок і планетних систем, – говорить Іларія Паскуччі, співавторка дослідження та професорка Лабораторії місячних і планетних досліджень Університету Аризони
Результати дослідження допоможуть уточнити уявлення про ранні стадії формування зоряних систем, включно з Сонячною системою. Воно пояснює, як молоді зірки набирають масу і як формуються планетні системи, що їх оточують. Дослідники планують вивчити більше протопланетних дисків, щоб зрозуміти, наскільки поширеними є подібні структури і як вони еволюціонують із часом.
