Голіаф, філістимлянський велетень з біблійної історії, завжди асоціювався з неймовірним зростом. Але яким він був насправді? Вчені стверджують, що зріст Голіафа, хоч і вражаючий, не був надприродним, пише Daily Mail.
Археологічні знахідки свідчать, що в давнину існували люди з гігантизмом – рідкісним генетичним захворюванням, яке спричиняє надмірний ріст. Ймовірно, Голіаф також страждав від цього захворювання.
За біблійними описами, зріст Голіафа становив “шість ліктів і п’ядь”. Але точне значення цих давніх мір довжини залишається незрозумілим. Вчені вважають, що зріст Голіафа міг бути від 2,26 до 3,28 метра, залежно від системи вимірювання.
Однак археологічні дослідження міста Ґат, звідки походив Голіаф, свідчать про те, що він міг мати зріст близько 2,38 метра. Це все одно значно перевищує середній зріст людини бронзового віку (160 см), тому Голіаф справді міг здаватися велетнем своїм сучасникам.
Вчені припускають, що гігантизм Голіафа був спричинений пухлиною гіпофіза, яка стимулювала надмірне вироблення гормону росту. Це захворювання могло пояснювати не тільки його зріст, але й слабкий зір та інші проблеми зі здоров’ям.
Цікаво, що саме гігантизм міг стати причиною поразки Голіафа в бою з Давидом. Пухлина гіпофіза могла пошкодити його зір і ослабити його тіло, роблячи його вразливим для удару каменем з пращі.
Історія Голіафа – це не лише біблійна легенда, але й приклад того, як сучасна наука може допомогти нам краще зрозуміти минуле і розгадати таємниці давніх часів.
Читайте також: Чому Homo sapiens – єдиний вид людей, якому вдалося вижити
