Нове дослідження, опубліковане в Nature Communications проливає світло на еволюцію людської мови, пов’язуючи її з унікальним геном NOVA1. Цей ген, що відрізняється від аналогічних генів у більшості інших ссавців однією амінокислотною зміною, може відігравати вирішальну роль у виникненні розмовної мови у Homo sapiens, пише T4.
Цікаво, що навіть у неандертальців та денисовців не було ідентичного варіанту цього гена, що дозволяє припустити, що ця зміна відбулася відносно недавно, після того, як наш вид відокремився від цих вимерлих родичів.
Дослідники з Університету Рокфеллера та лабораторії Колд Спрінг-Харбор у Нью-Йорку провели експеримент, ввівши людський варіант NOVA1 в ДНК мишей. Результати виявилися вражаючими: змінився писк гризунів. Хоча кількість шуму, який видавали дорослі особини та дитинчата, не змінилася, сама вокалізація зазнала змін.
Дитинчата мишей з людським геном NOVA1 видавали високочастотні ультразвукові писки, які, можливо, свідчать про спроби соціальної взаємодії, хоча й не зовсім успішні. Дорослі самці, у свою чергу, почали видавати складніші склади під час залицяння.
Цікаво, що ген NOVA1 відомий як “регулятор головного гена”, оскільки він впливає на понад 90% інших генів людини під час розвитку. Дослідники вважають, що саме ця здатність впливати на інші гени може пояснювати зміни у вокалізації мишей.
Подальші дослідження спрямовані на те, щоб з’ясувати, як саме людський варіант NOVA1 впливає на мозок гризунів та які саме ділянки мозку відповідають за ці зміни.
Останні новини: Вчені спантеличені сигналами, що надходять із неба 5 років поспіль
