Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення спільно з Міністерством цифрової трансформації провели захід щодо регулювання штучного інтелекту в Україні та ЄС, однак про напрацювання якихось законодавчих норм з цього приводу поки не йдеться — до цього можуть перейти лише за кілька років.
Як зазначила відповідальна секретарка Нацради Олена Ніцко, тема регулювання ШІ особливо активно обговорюється після того, як 1 серпня набув чинності Європейський закон про штучний інтелект.
«Для України імплементація закону про штучний інтелект важлива з огляду на те, що ми маємо статус кандидата у Євросоюз, і закон запроваджує єдину структуру для всіх європейських країн. Звісно, ми не маємо ще законодавчих баз, але є дуже серйозні напрацювання Мінцифри, Національної ради, профільних експертів, які створили рекомендації. Вже є багато якісних гайдів, і ми їх трактуємо як «м’яке право», — уточнила членкиня Нацради, яку цитує прес-служба органу.
dev.ua вирішив уточнити, чи буде розроблений і поданий конкретний законодавчий акт з приводу регулювання штучного інтелекту за європейським зразком, адже на заході йшлося про абстрактні «напрацювання». З цим питанням ми звернулися до члена Національної ради Олександра Бурмагіна (на фото), який модерував згаданий захід.
«Насправді робота по напрацюванню такого законодавства поки не ведеться. У Мінцифри на заході озвучили, що вони планують почати цю роботу у 2027 році. Я ще у них уточнював, чому саме 2027 рік, але вони відповіли, що планують йти еволюційним шляхом, поступово — щоб бізнес і суспільство в цілому звикали, що ШІ треба застосовувати відповідально і верифікувати ті чи інші інструменти», — зазначив Бурмагін, додавши що навіть руху до законодавчого регулювання ШІ в Україні поки немає.
Окрім того, Олександр Бурмагін додав, що у ЄС процес законодавчого регулювання ШІ теж проходить певну адаптацію.
«Зараз всі ці механізми в ЄС тільки налаштовуються, має бути велика кількість додатків (до закону — ред.), і, власне, вони (Мінцифри) вважають, що зараз нема сенсу бігти, тому що це регулювання у Євросоюзі тільки розбудовується, і певні підходи через рік чи два там теж можуть змінитися. Якщо ми зараз щось напрацюємо і приймемо, то це, можливо, доведеться переписувати та приводити у відповідність», — заявив представник Нацради у коментарі dev.ua, підкресливши, що зараз напрацьовуються саме рекомендації у різних сферах, а не законодавчий акт.
Член експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Мінцифри, керівник практики ШІ «ЮК Juscutum» Петро Білик нагадав, що перші положення європейського Закону про штучний інтелект (AI Act) почнуть діяти з лютого 2025-го, а загалом його впровадження розраховане на 3 роки.
«Акт передбачає різну класифікацію ризиків та наводить приклади систем, які будуть заборонені в ЄС. Останні стосуються, наприклад, маніпуляції — алгоритму, який впливає на підсумковий вибір користувача, спонукає до якихось дій, політичного вибору, який без цього користувач не зробив би. Також експлуатації вразливих груп (таргетування фінансових послуг малозабезпеченим людям), прогнозування злочинності, розпізнавання облич, аналізу емоцій, біометричної категоризації тощо», — пояснив він.
Як раніше писав dev.ua, конвенцію Ради Європи «Про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права» підписали Європейський Союз, США, Велика Британія та ще сім країн.
Ще минулого року у Мінцифри заявляли, що планують регулювати штучний інтелект в Україні і вже мають чотири можливих стратегії.
