Люди продовжують еволюціонувати, адаптуючись до викликів навколишнього середовища, і ці зміни залишають свої сліди у наших тілах.
Одним із найцікавіших прикладів такої еволюції є спільноти, що живуть на великій висоті на Тибетському плато. У той час як більшість людей стикаються з висотною хворобою через нестачу кисню, тибетські спільноти знайшли спосіб процвітати в цих гіпоксичних умовах.
Виклики життя на великій висоті
Люди, які піднімаються в гори, часто страждають від гіпоксії — стану, за якого організм отримує недостатньо кисню. Однак на висоті понад 3 500 метрів, де повітря містить значно менше кисню, люди, що мешкають на Тибетському плато, пристосувалися до цих суворих умов протягом понад 10 000 років. Їхні тіла зазнали змін, які дозволяють максимально ефективно використовувати кисень, що є недоступним для більшості інших людей у подібних умовах.
Як еволюція впливає на репродуктивний успіх
Дослідження, проведені антропологинею Синтією Білл з Університету Кейса Західного резерву (США), показали, що ключові адаптації мешканців Тибету пов’язані зі здатністю доставляти кисень до клітин. Вони зосередилися на репродуктивному успіху як показнику еволюційної пристосованості — жінки, які народжують більше дітей, передають свої успішні риси наступним поколінням.
У рамках дослідження вивчили 417 жінок віком від 46 до 86 років, які все життя мешкали на висоті понад 3 500 метрів у Непалі. Середня кількість дітей, народжених кожною жінкою, становила 5,2, з варіаціями від 0 до 14 дітей. Водночас дослідники вимірювали показники здоров’я та фізіології, включаючи рівень гемоглобіну та його здатність транспортувати кисень.
Важливі фізіологічні адаптації
Дослідження показало, що жінки з найвищим рівнем репродуктивного успіху мали середній рівень гемоглобіну в межах групи. Проте їхній гемоглобін демонстрував високий рівень насиченості киснем, що забезпечувало ефективну доставку кисню до тканин. Це дозволяє організму уникнути небажаного загущення крові, що могло б створити додаткове навантаження на серце.
Більше того, ці жінки мали покращений потік крові в легенях та розширені ліві шлуночки серця — камери, які відповідають за перекачування кисню по всьому тілу. Завдяки таким рисам їхні тіла краще адаптуються до нестачі кисню в повітрі.
Вплив культурних та фізіологічних чинників
Дослідники також звернули увагу на культурні фактори, що впливають на репродуктивний успіх. Жінки, які рано починали народжувати та мали тривалі шлюби, мали більше шансів народити багато дітей. Однак фізіологічні характеристики також відігравали вирішальну роль — жінки з фізіологією, близькою до мешканців рівнин, демонстрували вищі показники успішності в народженні дітей.
Еволюція в дії
Ці результати демонструють природний добір у реальному часі. Як зазначає Синтія Білл, розуміння того, як людські спільноти адаптуються до екстремальних умов, допомагає краще усвідомити процеси еволюції нашого виду.
Це дослідження є черговим підтвердженням того, що людство продовжує еволюціонувати, змінюючись разом із навколишнім середовищем. Результати роботи опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Читайте також: Вчені з’ясували, скільки разів за життя б’ється серце людини
