Програмування замість футболу
Дмитро Оболенський живе в Броварах із батьком-програмістом, мамою-економістом та молодшим братом. У дитинстві він, як і більшість хлопчиків, захоплювався футболом. Проте майбутнім Рональду вирішив не становитись, бо у 13 років його підкорила технічна сфера. Хлопець випадково натрапив на відео в YouTube, де розповідали про робототехніку та програмування. Почав вивчати тему трохи детальніше і, як він згадує, зрозумів, що це не складно, та й дуже цікаво.
Програмувати Дмитро навчився сам. Усе почалося з однієї книги Пола Беррі «Head First. Python», яку йому подарували. Це легкий для сприйняття довідник із Python, створений на засадах останніх досягнень когнітивної науки. За словами хлопця, для нього в книзі корисно було все. Він вважає, що за допомогою зібраної там інформації, вивчився програмувати з нуля. Далі у вивчені дуже посприяла допомога від батька.
Найбільше до душі хлопцю припав Python, проте він каже, що також часто використовує і C++, а в майбутньому планує вивчити C#.
Біля джерел
Пізніше в життя Дмитра увійшла МАН (Мала академія наук України), коли в 9 класі друг запропонував йому написати свій проєкт. У вересні минулого року не забарилась і ідея розробки.
Під час онлайн-навчання Дмитро помітив, що багатьом його однокласникам було важко зрозуміти тему уроку особливо з фізики. Учні шукали пояснень у різноманітних штучних інтелектах, таких як ChatGPT, Gemini, Copilot, які своєю чергою надавали їм неправильні відповіді.
Що може ШІ-помічник
Рішення, розроблене Дмитром, працює наступним чином:
- завантажити план уроку у вигляді текстового файлу;
- поставити питання на необхідну тему.
Відповіді ШІ-помічник надасть текстом або голосовими повідомленнями. Крім того, програма має можливість ідентифікувати голос для надання запитань, має голосовий інтерфейс, чим може допомогти людям із вадами зору.
Програма бере відповіді виключно з наданої інформації, що своєю чергою практично повністю виключає ймовірність неправильної відповіді. Дмитро впевнений, що рішення може бути корисним для учнів або різноманітних служб підтримки, яким зазвичай ставлять одноманітні запитання.
«Просунута енциклопедія»
Першими користувачами та тестувальниками ШІ-помічника стали однокласники Дмитра. «Саме на таких людей, як вони, насамперед і націлений мій проєкт», — зауважив хлопець.
За відгуками програма сподобалась учням. «Бо це було щось нове та таке, що дійсно працює», — додає юний розробник. Учителі не були занадто проти її використання, а розглядали рішення, за словами Дмитра, лише як просунуту енциклопедію.
Про деталі процесу
Програма написана на мові Python. Крім того, у своїй роботі хлопець використовував ChatGPT. На розробку Дмитру знадобилось близько місяця. Найважчим та найнесподіванішим етапом виявився примусовий перехід на новішу версію ChatGPT.
Наразі проєкт вже на фінальному етапі розробки:
- є можливість вибирати розмір інтерфейсу,
- додано розпізнавання та генерацію голосу.
Також додатково Дмитро переклав ШІ-помічника на англійську мову.
Учасники, гроші та визнання
Всю роботу хлопець зробив сам, інколи звертаючись за допомогою до своєї наукової керівниці, вчительки математики та інформатики Олени Жиглій. Проте в майбутньому розробник планує запросити людину, яка допоможе з випуском рішення на різноманітні платформи, такі як Microsoft store, Google Play.
Гроші в розробку Дмитро не вкладав, лише свої знання та вміння. І надалі хоче, щоб проєкт був повністю безоплатним, а люди, які захочуть його підтримати, могли б надіслати кошти йому особисто.
Проєкт вже відзначили на міжнародному інноваційному конкурсі INOVA 2024, що проходив в середині жовтня минулого року у хорватському Загребі, де посів друге місце.
Про плани
Поки Дмитро вимушений призупинити роботу над рішення. Всю його увагу наразі зайняв новий проєкт, який здатний допомогти нашим військовим. Проте думку про розвиток ШІ-помічника не полишає. Як тільки вдасться вивільнити час, хлопець планує зайнятись можливість розповсюдити програму на різноманітні платформи, зокрема, Microsoft store чи Google Play, де ним зможуть користуватись люди з усього світу.
Після випуску юний розробник вже планує вступати у КПІ, щоб здійснити свою мрію та стати програмістом. Проте загадувати дуже наперед не наважується.