У Швеції розпочалося будівництво унікального глибокого сховища для відпрацьованого ядерного палива в районі Седервікен, неподалік АЕС Форсмарк. Сховище, розташоване на глибині 500 метрів у скельній породі віком 1,9 мільярда років, забезпечуватиме безпечне зберігання радіоактивних відходів протягом 100 тисяч років.
Технологія та масштаби проекту
У сховищі передбачається розміщення понад 6000 мідних капсул, кожна з яких має довжину 5 метрів і спеціальну конструкцію для захисту від корозії. Каністри додатково ізолюватимуть глиною, що мінімізує ризик витоків радіоактивних речовин. Будівництво включатиме 60-кілометрову мережу тунелів, у яких одночасно виконуватимуться роботи з розкопок і заповнення відпрацьованим паливом.
Загальний обсяг видобутої породи складе близько 2,3 мільйона кубічних метрів, а весь процес завершиться до 2080 року. Спеціально розроблені машини з дистанційним керуванням забезпечать точність і безпеку під час розміщення контейнерів.
Контекст глобального управління ядерними відходами
Проблема утилізації ядерних відходів залишається актуальною для багатьох країн, особливо у зв’язку зі зростанням використання ядерної енергетики як екологічно чистого джерела енергії. Наразі у світі накопичено понад 300 тисяч тонн відпрацьованого ядерного палива, яке зазвичай зберігається у тимчасових сховищах поблизу реакторів. Швеція та Фінляндія — піонери у створенні постійних геологічних сховищ, що мають забезпечити довготривалу ізоляцію радіоактивних відходів.
Хоча проект Forsmark розглядається як важливий крок у відповідальному поводженні з ядерними відходами, він зіткнувся з опозицією. Екологічні групи висловлюють занепокоєння щодо можливих ризиків, зокрема забруднення ґрунтових вод через потенційну корозію мідних капсул. Шведські НУО вже подали апеляції до суду з вимогою додаткових досліджень.
Фінансування та перспективи
Вартість проекту оцінюється в 12 мільярдів шведських крон (приблизно 1,08 мільярда доларів). Очікується, що сховище почне приймати відходи наприкінці 2030-х років. Цей проект підкреслює зростаючу важливість довгострокового управління ядерними відходами у світлі глобального переходу до сталого енергоспоживання.
