Дослідники з ETH Zurich успішно створили гігроскопічний компонент стіни та стелі, надрукований на 3D-принтері, здатний ефективно поглинати та регулювати рівень вологості у приміщеннях, що відкриває нові можливості для сталого будівництва.
Основу інноваційного матеріалу становлять подрібнені мармурові відходи, пов’язані геополімерним в’яжучим, виготовленим з метакаоліну та лужного розчину. Отримані компоненти розміром 20?20 см і товщиною 4 см друкувалися з використанням технології струминного нанесення, яка забезпечує гнучкість у створенні різних форм.
«Цей процес забезпечує ефективне виробництво компонентів найрізноманітніших форм», — зазначив Бенджамін Ділленбургер, один із дослідників.
Ефективність матеріалу підтверджено моделюванням у віртуальному читальному залі в Порту, Португалія, де вологопоглинаючі покриття знизили індекс дискомфорту на 75% порівняно зі стандартними стінами. Збільшення товщини компонентів до 5 см зменшило цей показник на 85%. За словами будівельного фізика Магди Позані, це демонструє значний потенціал нового матеріалу у створенні комфортних внутрішніх умов без використання енергоємних систем вентиляції.
Окрім підвищення комфорту, гігроскопічні компоненти мають менший вплив на навколишнє середовище. За підрахунками, вони генерують значно менше парникових газів протягом 30 років експлуатації, ніж традиційні системи вентиляції. Це робить матеріал привабливим для майбутніх архітектурних рішень, спрямованих на досягнення цілей нульових викидів до 2050 року, встановлених Швейцарією.
Дослідження, опубліковане в Nature Communications, свідчить про готовність технології до масштабування. Завдяки поєднанню екологічності та комфорту, 3D-друковані стінові та стельові компоненти мають перспективу стати важливою частиною сталого будівництва, сприяючи створенню енергоефективних і здорових приміщень.
