Американці намагаються втілити науково-фантастичною мрію в реальність — створити суперсолдата. З 2020 року в Міноборони США працюють над розробкою тактичного помічника зі штучним інтелектом для сил спецоперацій.
Головна концепція — більше мізків, менше м’язів
Концепція оператора з підвищеними можливостями (hyper-enabled operator — HEO) була вперше публічно представлена у 2019 році. Вона була заснована на програмі Tactical Assault Light Operator Suit (TALOS), започаткованій у 2013 році та мала на меті одягнути сили спеціальних операцій США в так званий костюм «Залізної людини». Програма TALOS була закрита у 2019 році, але її результати лягли в основу створення HEO, пише WIRED.
Замість того, щоб наділяти військових фізичними перевагами завдяки бронежилетам нового покоління й екзотичній зброї, майбутній оператор вирушить у бій із технологіями, розробленими для підвищення їхньої ситуаційної обізнаності й ухвалення відповідних рішень до вищого рівня порівняно із супротивником.
Колишній пілот-винищувач і полковник ВПС Джон Бойд запропонував «петлю OODA» (спостерігай, орієнтуйся, вирішуй, дій) як основну модель прийняття військових рішень у 21 столітті; концепція HEO прагне використовувати технології, щоб «затягнути» цю петлю настільки, що оператори буквально прийматимуть розумніші й швидші рішення, ніж противник.
Якщо TALOS задумувався як костюм «Залізної людини», то HEO — це, по суті, Джарвіс, вбудований ШІ-помічник Тоні Старка, який постійно подає йому інформацію через дисплей на шоломі.
Як уявляють собі цю технологію в Міноборони США
Офіційні представники Командування спеціальних операцій США (SOCOM) уявляють собі щось на кшталт недбало одягненого оператора, який збирає інформацію на жвавому міському проспекті через окуляри, схожі на Google Glass, і оцінює ситуацію.
«HEO допоможе елітним військам, які діють у „сірій зоні“ між миром і конфліктом», — каже представник SOCOM.
HEO передбачає системи, що дають змогу постійно збирати дані в режимі реального часу й перетворювати їх на дієву інформацію.
Ці технології включають: засоби розвідки; складні датчики, здатні «розпізнавати райдужну оболонку ока, обличчя, анатомічні виміри, жести, ходу, серцебиття, електромагнітні сигнали, ДНК і мікробіоми»; малопомітні системи зв’язку; і «візуалізацію даних», яка «дає змогу [операторам] отримувати й інтуїтивно розуміти мережеву інформацію, що надходить від систем зв’язку, обчислювальної техніки й датчиків» тощо.
На якій стадії розробка HEO через п’ять років
Уявити набір бажаних здібностей — це одне; насправді їхнє створення — це зовсім інша справа.
Розробка HEO протягом останніх кількох років зосереджена на трьох основних експериментальних технологічних областях: датчики та периферійні обчислення, архітектура й аналіз, а також мовний переклад.
«Сенсорні та граничні обчислення» зазвичай стосуються збору й обробки даних із різноманітних джерел, але це також стосується спеціалізованої обчислювальної потужності, що необхідна операторам не лише для роботи «на межі», а й для фактичного запуску ШІ — програмного забезпечення, що стане основою HEO.
«. Це забезпечить необхідну платформу для використання передових технологій, таких як мовний переклад та інші рішення на периферії, навіть у разі відключення від хмари».
Ця обчислювальна потужність є основою для елементу «архітектури й аналізу», спрямованого на швидке оцінювання й представлення даних операторам на місцях. Для підтримки цього елементу командування розробило «гнучку [системну] архітектуру, що об’єднує дані з різних джерел і типів носіїв» у легко засвоюваний формат, щоб оператори могли їх оцінювати й діяти відповідно до них.
Що стосується мовного перекладу. «Переклад із голосу на голос дає змогу операторам спілкуватися більш ефективно, ніж покладатися на перекладачів, яких часто не вистачає в польових умовах. Попри те, що багато співробітників SOF володіють кількома мовами, їх часто розгортають у регіонах із різними мовами або діалектами», — пояснює військовий.
Тож зосередились на шести напрямах розробки продукту:
- «комплект, що носить оператор», який включає як датчики, так і обчислювальну потужність бортового комп’ютера;
- ресурси для розробки застосунків;
- унікальну архітектуру системи діагностики місії;
- «людино-машинний інтерфейс», який, як правило, у вигляді цифрового дисплея;
- продукт під назвою «реалізація інформації», що, ймовірно, передбачає чітке представлення даних;
- і зв’язок за межами прямої видимості (BLoS), призначений для підтримання зв’язку між військами і їхніми командирами (а також один з одним) в умовах, коли супутникового зв’язку немає.
Наразі відомо, що система BLoS складається з «керованої поворотної антенної системи, що посилює функціональність» розгорнутих вузлів SOF, сімейства передових систем супутникового зв’язку. Також інструмент ситуаційної обізнаності, відомий як SEEKER, є додатком у системі.
Крім того, є система «перекладу візуального середовища», що призначена для перетворення введення іноземною мовою на зрозумілу англійську мову в режимі реального часу. Відома під загальною назвою Versatile Intelligent Translation Assistant (VITA), система містить як зусилля перекладу візуального середовища, так і можливості голосового перекладу та є «найбільш зрілою» з експериментальних технологічних областей JATF, згідно із SOCOM.
Під час тестування VITA не лише успішно продемонструвала можливості перекладу з російської, китайської мандаринської й української мов, але й була випробувана в бойових діях.
«Компонент візуального перекладу покращує ситуаційну обізнаність, перекладаючи відеозображення, наприклад, вуличні знаки, графіті й інші письмові тексти, у режимі реального часу», — кажуть у SOCOM. «Оператори можуть використовувати камери своїх телефонів, щоби сканувати оточення та миттєво розуміти іноземні мови».
Згідно з бюджетним запитом SOCOM на 2025 фінансовий рік, опублікованим у березні, командування все ще працює над створенням датчиків на голові й HUD із доповненою реальністю.
