Якщо природне запилення неможливе, штучні технології можуть стати ключем до вирощування рослин. Інженери Массачусетського технологічного інституту (MIT) створили інноваційних роботів-бджіл, які стали більш маневреними, витривалими та здатними залишатися в повітрі до 17 хвилин.
Кожна штучна бджола має масу, меншу за скріпку, і завдяки новій конструкції може виконувати точні маневри. Основою дизайну стали чотири однакові блоки з одним крилом, розташовані у формі хреста. Це рішення підвищило стабільність польоту та збільшило підйомну силу. Використання м’яких приводів із матеріалу, що включає еластомери та вуглецеві нанотрубки, забезпечило ефективне скорочення та розтягування крил, що дозволяє створювати механічну силу для польоту.
Одним із ключових досягнень стала мініатюрна кінематична пара, яка з’єднує крило з корпусом: її довжина становить 2 см, а діаметр — лише 200 мікрон. Це інженерне рішення дозволило збільшити точність та тривалість польотів, досягнувши швидкості 35 см/с і виконання складних маневрів. За словами Кевіна Ченя, керівника лабораторії MIT, нові роботи можуть генерувати втричі більше моменту сили, що дозволяє здійснювати польоти у 100 разів триваліші, ніж попередні версії.
Удосконалення в цій галузі не обмежуються MIT. Минулого року німецька компанія Festo представила робота-бджолу BionicBee, здатного літати в рої та уникати зіткнень. Хоча він більший за свого американського аналога (розміром із голуба та масою 34 грами), такі розробки свідчать про стрімкий розвиток робототехніки для сільського господарства.
Роботи-бджоли відкривають нові можливості для запилення рослин у регіонах із нестачею природних комах, сприяючи розв’язанню проблем продовольчої безпеки в умовах змін клімату та скорочення популяції запилювачів.
