Україна здатна виробляти зброю «швидше і дешевше», ніж будь-де в Європі, і це, на думку прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, мало б стурбувати західні країни.
Фото: AP Photo/Євген Малолєтка
«Ми зіткнулися з проблемою, друзі, якщо країна, яка воює, може організувати виробництво швидше за всіх нас. Я не кажу, що ми перебуваємо в стані війни, але ми вже не можемо твердити, що живемо в умовах повного миру. Тож нам слід змінити наше мислення», — заявила Фредеріксен на Мюнхенській конференції з безпеки.
За словами прем’єр-міністерки Данії, Європі необхідне «відчуття невідкладності». Вона вважає, що слід скоротити законодавчі бар’єри та бюрократичні перепони, щоб Україна отримувала все необхідне якомога швидше. Водночас це стане запорукою зміцнення власної обороноздатності європейських країн.
AP Photo/Маттіас Шрейдер
Україна випереджає Європу у виробництві зброї
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна значно розгорнула власне оборонне виробництво, випускаючи зокрема ракети, гаубиці та безпілотники. Сам президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що у 2024 році близько 30% усієї військової техніки, якою користується ЗСУ, виготовлено на українських підприємствах.
Данія відіграє в цьому процесі одну з провідних ролей, узявши під своє «крило» масштабний проект зі збільшення обсягів виробництва зброї всередині України. Це надає Фредеріксен додаткові підстави стверджувати, що Україна почала працювати швидше за деякі європейські країни.
- За офіційними даними, у 2024 році Україна випустила понад 1,5 мільйона безпілотників різних типів (особливо FPV-дронів).
- Також із січня по листопад 2024-го на українських заводах виготовили 2,5 мільйона мінометних та артилерійських снарядів, у той час як ЄС заявив, що в 2025 році вийде на показник у 2 мільйони снарядів.
Європа збільшує видатки, але лишаються проблеми
В останні роки держави Європи помітно наростили оборонні бюджети та збільшили виробництво зброї. Водночас, як стверджують деякі урядовці, цих зусиль усе одно замало.
- Довіле Шакалієне, заступниця міністра оборони Литви, в інтерв’ю Business Insider під час конференції в Мюнхені зауважила, що Європа має різко й істотно підвищувати оборонні витрати, щоб зрівнятися зі США.
- Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив, що Європі «слід робити більше», визнавши, що раніше вкладалося «надто мало».
- Марк Рютте, генсек НАТО, неодноразово закликав членів Альянсу в Європі збільшувати оборонні видатки. За його словами, Росія упродовж трьох місяців виробляє більше боєприпасів, ніж НАТО загалом за цілий рік, і це неприпустимо.
Позиція США та європейсько-американські відносини
Попри заклики європейських лідерів до більшого співробітництва зі США, окремі американські політики доволі скептично ставляться до європейських ініціатив. Так, сенатор Джей Д. Венс у своїй промові в Мюнхені зазначив, що його більше непокоїть «внутрішня загроза», а не проблеми з Росією, та розкритикував обмеження свободи слова в Європі.
Колишній президент США Дональд Трамп, як і раніше, вважає, що європейські країни вкладають замало в оборону. Під час свого першого терміну він навіть припускав можливість виходу США з НАТО та заявляв, що може дозволити Росії атакувати країни-учасниці Альянсу, які не збільшать витрати на оборону.
Підрозділ безпілотників “Тайфун” / Національна гвардія України
Водночас деякі європейські країни демонструють серйозні кроки в цьому напрямку:
- Польща витрачає на оборону вже понад 4% свого ВВП, що є одним із найвищих показників у НАТО.
- Литва та Естонія обіцяють довести цей показник до 5%.
Перспективи співпраці і подальші виклики
Попри розбіжності, багато хто з європейських політиків у Мюнхені зазначив, що США та Європа залишаються важливими союзниками, які потребують один одного в контексті стримування Росії.
- Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Мьолль Фростадоттір вважає, що, хоча нині ситуація «незручна» та пов’язана із загрозою суверенітету України, це не означає погіршення відносин зі США.
- Довіле Шакалієне звернула увагу, що «гра за правилами» не завжди спрацьовує, коли йдеться про Росію, тому нестандартні підходи й «неочікувана тактика» — це не завжди мінус.
Загалом лунає думка, що, попри всі виклики й конфлікти інтересів, Захід має триматися разом у протистоянні з Росією. Україна ж, своєю чергою, демонструє, що й у важких умовах можна швидко розгортати оборонне виробництво, задаючи динаміку навіть куди більшим і заможнішим державам.
Основні тези:
- Данія наголошує, що Україна виробляє зброю швидше й дешевше, ніж решта Європи.
- Українська оборонна індустрія різко зросла під час війни, зокрема у виробництві безпілотників та артснарядів.
- Європа підвищує військові витрати, але темпи й обсяги все ще недостатні, щоб зрівнятися з Росією та знизити залежність від американської допомоги.
- У США є певне невдоволення розмірами європейських оборонних бюджетів, що виливається в політичну критику та тиск на європейських союзників.
- Попри всі суперечності, європейські лідери визнають важливість єдності з США та готові шукати шляхи для подальшої співпраці, адже спільна мета — стримувати Росію та підтримувати Україну.
Підготовлено за матеріалами виступів і публікацій із Мюнхенської конференції з безпеки, а також даними Business Insider.
